Зима – складний період у житті птахів.

      Кажуть, що в лютому сонце йде на літо, а зима – на мороз. Майже три місяці зими на Херсонщині пролетіли теплими , малосніжними днями. І ось на кінець лютого зима взялася господарювати - з хуртовинами, з морозом, сніг сипле без зупину. Стало всюди тихо, пусто, притих ліс і не стало чути пташиних пісень. Зима «птицям снігу до обіду щедро принесла. У долини, у діброви сипала сповна. Тай забула, що до снігу треба ще й зерна». Але тут на допомогу прийшли діти… Птахи – одні з найцікавіших, найкращих створінь природи, вони є невідємною частиною природи. На нашій планеті понад 8600 видів, зокрема в Україні понад 360 видів осілих, перелітних, зимуючих та залітних птахів. Птахи прикрашають землю. Їх весела, дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляє природу, вселяє в нас бадьорість і радість. А яку велику користь приносять невтомні і крилаті захисники полів, лісів, лук, садів! Птахи – це друзі і захисники людини. Є птахи,які залишилися з нами зимувати. Ми так радіємо їх присутності у довгий зимовий період! Із ними ж зима яскравіша і привабливіша. А для птахів зимою важко, в той час коли значна частина корму, такого необхідного для життя пернатих , окутана кригою, схована під снігом. Добути його дуже важко, особливо тоді, коли світловий день короткий , а їжі потрібно багато, щоб забезпечити енергію тіла на всю холодну ніч. Найбільше пташок, що залишилися зимувати разом з нами гине не від холоду, а від голоду.

• Щорічно на початку зими по всіх школах об'являється конкурс «Допоможемо зимуючим птахам», у якому завжди радо беруть участь і учні нашої школи. теплі зимові дні птахи самі відшукують собі їжу. Спокійно обробивши одне дерево, перелітають на сусіднє. І роблять це по команді вожака, якого птахи неухильно слухаються. Перелітаючи з дерева на дерево і наспівуючи свої приємні пісні, пернаті дуже оживляють зимові ліси, сади, парки. Як тільки зграйка перелітає на нове місце і сідає на верхів’я дерев чи кущі, вони одразу починають перегукуватись – аби легше було зібратися докупи. Із наближенням темряви вся зграйка відлітає куди-небудь на дерева чи кущі де і ночують, сховавшись в густих гілках, а при сильному морозі - в інших теплих місцях: дятли, повзики, синиці – гаїчки ховаються у дуплах, горобці і синиці великі – під дахами, на горищах, біля опалювальних труб. Особливої допомоги птахи потребують , коли сніг та лід вкриває усе. Їм стає важко здобувати поживу, тому, як тільки ударив перший мороз, учні 7 класу разом із учителем біології Литвиненко Н. О. та класним керівником Шиман Л. В. розвісили на подвір’ї школи та в дендропарку годівнички та насипали у них пташиний корм. чні 2 класу ( класний керівник Саїдова І. В.) допомогали старшокласникам підсипати корм у ті дні коли зима засипала сніжною ковдрою землю. Вихованці гуртка «Юні лісівники-дендрологи» разом із керівником гуртка ( автором цієї статті ) та робітниками Національного природного парку «Олешківські піски» Кравзюком І. В., Кравзюк А. М., Андрійцем І. І., Колєсніком В.О, Луганським С . О.. Хлопчики Присташ Микола , Гаркуша Сергій (9 клас), члени ради шкільного лісництва - Любчак Олександр, Ткаченко Володимир, Медведок Алла, Юрченко Наталка (10 клас ) - розвішували разом із робітниками Парку годівнички , а дівчатка – Гаіна Дарія, Дудник Аліна, Бабенко Аліна,, Мастило Віроніка, Дмитрусенко Анастасія, Лісовець Яна (8 клас) – наповнювали кормом пташині їдальні. Діти були задоволені тим, що беруть участь у збереженні птахів, які навесні та влітку будуть надійними захисниками наших лісів, садів та парків від шкідників.

Зимою снігурі, як і синиці прилітають до людського житла. Дітей звору­шує довірливість маленьких птахів, які неначе від­дають себе і своїх дітей під захист великих і сильних побратимів. Ми милуємося барвами пташиного оперення, слуха­ємо їхні мелодійні пісні, дивуємося складній і не­збагненній для нас поведінці. Ми дивимося у небо зі світлою радістю, коли чуємо клекіт гусей, що повер­таються з вирію; завмираємо, вперше побачивши ле­леку. Але поки що зима — із холодом, снігопадами, дощами і обледенінням, із короткими днями і дов­гими непривітними ночами слід знати, що за вік­нами наших теплих осель живуть тварини, і серед них — наші пернаті друзі.

Андрієць Людмила – заступник директора

з навчально-виховної роботи

Малокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів,

керівник гуртка «Юні лісівники-дендрологи»,

керівник шкільного лісництва «Олешки»