Щорічно 8 травня в Україні відзначають День пам'яті та примирення. У цей день у 1945 році Німеччина оголосила про свою капітуляцію у Другій світовій війні.

    Саме у такому форматі пам'ять полеглих у Другій світовій війні сьогодні в Україні вшановують втретє, адже Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті і примирення тільки у 2015 році.

   Тоді ж було прийнято рішення відзначати 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого з радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Таким чином закон визначає вшанування пам'яті не тільки полеглих у війні радянських солдат, а й інших жертв нацизму. Також вшановують подвиги українського народу та його внесок у перемогу над нацизмом.

    Символом пам'яті є червоний мак. Цей день відзначають не тільки в Україні. У 2004 році 8 травня встановлено як День пам'яті та примирення Генеральною Асамблеєю ООН. З 2005 року пам'ять жертв Другої світової війни вшановують у багатьох країнах світу.

    У Малокопанівській ЗОШ також пройшла святкова лінійка, на яку була запрошена Мануйленко Неля Вікторівна - ветеран ІІ Світової війни.

    Народилася Неля Вікторівна 6 січня 1924 року у місті Житомирі в багатодітній родині. Батьки мали сімох дітей. На жаль, батьки померли дуже рано, Неля Вікторівна виховувалася в дитячому будинку, вчилася добре. Ще з дитинства мріяла стати вчителем, тому й вступила до педагогічного училища. Закінчила четвертий курс, здала останній екзамен… Але почалася війна і сімнадцятирічну Нелю забирають на фронт медсестрою. Багато жахіть та страждань довелося пережити їй на війні: на очах зовсім юної дівчини гинули люди, маленькі діти. Вона побувала в самих запеклих боях у Чернігові, Сталінграді. Бачила, як фашисти кидали людей у колодязь у місті Харкові на Холодній горі. Воювала на ІІІ Українському фронті у 237 полку. Перемогу зустріла у званні молодшого лейтенанта в місті Плоешті (Румунія). Неля Вікторівна нагороджена дванадцятьма орденами та медалями. На фронті познайомилася із старшиною, одружилася й у 1947 році переїхали до села Малі Копані.

    Мануйленко Неля Вікторівна вчитель – ветеран. Її педагогічний стаж становить 49 років. Зараз вона пенсіонер, має дітей, онуків та двох правнуків.

   Ми завжди запрошуємо Нелю Вікторівну на всі шкільні свята, адже вона жива легенда нашого села, а що може бути кращим прикладом для підростаючого покоління. І велика подяка їй за те, що ніколи не відмовляється приходити до нас і ділитися своїми спогадами!